Doomscrolling 2.0: чому алгоритми все більше виснажують нас

Doomscrolling 2.0 – це новий феномен нескінченного споживання контенту, який підживлюється дедалі розумнішими алгоритмами соціальних мереж. Мова вже йде не лише про негативні новини, а про безперервний потік емоцій, конфліктів, шокуючих відео та контенту, підібраного під ваші інтереси. Все це призводить до психічної втоми, погіршення концентрації, зниження продуктивності та відчуття, що ми постійно перевантажені інформацією.

Ваш мозок не слабкий. Він просто намагається впоратися з алгоритмом, який ніколи не спить.

Відкрийте телефон на дві хвилини.

І за мить ви вже дивитеся відео про ДТП, потім допис про подорожчання, потім суперечку політиків, кадр з війни, кумедне відео з собакою і, нарешті, рекомендацію щодо нового продукту.

Минуло 35 хвилин.

А ви, власне, навіть не пам’ятаєте, чому взагалі дістали телефон.

Це не випадковість. Сучасні алгоритми вже давно не підбирають контент за тим, що ви хочете бачити. Вони підбирають контент за тим, що найдовше утримає вас приклеєними до екрану.

Саме тому починають говорити про феномен, який багато хто називає Doomscrolling 2.0.

Що таке Doomscrolling 2.0?

Оригінальний doomscrolling стосувався нескінченного перегляду негативних новин. Під час пандемії люди проводили години, стежачи за статистикою, кризовою інформацією та катастрофічними сценаріями.

Але сьогодні все інакше. Негативні новини – це лише одна частина загальної картини.

Сучасні алгоритми тепер змішують:

• шокуючий контент,
• конфлікти,
• суперечки,
• вірусні відео,
• емоційні історії,
• персоналізовані рекомендації.

Результатом є контентний коктейль, який постійно змінює емоції та тримає наш мозок у постійній увазі. Ви переглядаєте не лише погані новини. Ви переглядаєте все, що викликає у вас достатньо сильну реакцію.

Чому сучасні алгоритми набагато потужніші, ніж кілька років тому?

Алгоритми вже не шукають лише кліків. Вони зосереджуються на ваших емоціях.

Раніше достатньо було, щоб хтось перейшов за посиланням. Сьогодні платформи відстежують:

• як довго ви дивитеся,
• де зупиняєте прокрутку,
• що ви ділитеся,
• що коментуєте,
• на що реагуєте, навіть якщо негативно.

З точки зору алгоритму не має значення, чи подобається вам контент, чи дратує. Важливо, що це утримує вас на місці. Саме негативні емоції часто виявляються одним із найпотужніших інструментів для утримання уваги.

Чому після прокручування ми відчуваємо втому, навіть якщо «нічого не робили»?

Це один із найбільших парадоксів нашого цифрового життя. Багато людей після години, проведеної в соціальних мережах, відчувають себе виснаженішими, ніж після години інтенсивної роботи. І знаєте що? Причина насправді досить проста. Наш мозок мусить постійно обробляти:

• нову інформацію,
• нові емоції,
• нові контексти,
• нові подразники.

За кілька хвилин ми можемо зіткнутися з:

• геополітикою,
• спортом,
• економікою,
• знаменитостями,
• трагедіями,
• рекламою.

Мозок перескакує між десятками різних тем, не маючи можливості їх по-справжньому опрацювати. І так ми потрапляємо в стан інформаційного перевантаження.

Найбільша проблема – не втрачений час

Багато статей про соціальні мережі зосереджуються на тому, скільки годин люди марнують. Але справжня проблема лежить деінде.

«Думскролінг» краде у нас здатність справді зосередитися

Після тривалого прокручування люди часто помічають:

• гіршу концентрацію,
• більшу нетерплячість,
• потребу в постійній стимуляції,
• частішу перевірку телефону.

Наш мозок звикає до швидкої зміни стимулів.

Тоді може бути складніше:

• читати книгу,
• працювати над складнішими завданнями,
• вивчати нові речі,
• вести довші розмови без відволікання.

Іншими словами: справа не лише в часі, проведеному в мережі. Справа в тому, як змінюється спосіб функціонування нашої уваги.

Чому нас приваблює переважно негативний контент?

Людський мозок еволюційно налаштований так, щоб більше зосереджуватися на загрозах, ніж на можливостях. Небезпека для нас завжди мала більшу вагу, ніж хороші новини. Алгоритми не відкрили це правило, а лише навчилися використовувати його у величезних масштабах.

І тому ви часто натрапляєте на:

• конфлікти,
• скандали,
• катастрофи,
• обурливі думки,
• екстремальні історії.

Такий контент викликає в нас сильніші реакції, ніж звичайні позитивні новини. А сильніші реакції означають, що ми проводимо на платформі більше часу.

Як зрозуміти, що ви потрапили в пастку Doomscrolling 2.0?

Ознаки можуть бути напрочуд непомітними.

Типові ознаки

• Ви автоматично берете телефон у руки,
• Заплановані п’ять хвилин часто перетворюються на півгодини,
• Після прокручування соціальних мереж ви почуваєтеся гірше психологічно,
• У вас виникає відчуття, що світ вас перевантажує,
• Вам важко зосередитися на одній справі,
• Ви постійно прагнете нових вражень.

Багато людей уявляють залежність як щось екстремальне. Насправді це може бути повсякденна звичка, яка непомітно впливає на ваш настрій і працездатність.

Як обмежити доомскролінг, не зникаючи з інтернету?

1. Припиніть покладатися на силу волі

Сили волі часто не вистачає. Коли додаток постійно під рукою, алгоритм бере гору.

Краще змінити оточення:

• вимкніть рекомендовані сповіщення,
• видаліть іконки додатків з головного екрану,
• встановіть часові обмеження.

2. Замініть пасивне споживання активними діями

Різниця величезна. Пасивне скролювання виснажує мозок. Навпаки, активна діяльність дає вам відчуття контролю.

Ви можете спробувати, наприклад:

• дочитати статтю до кінця,
• робити нотатки,
• вивчати нову тему,
• створювати власний контент.

3. Встановіть «безалгоритмічні» зони

Наприклад:

• першу годину після пробудження,
• під час їжі,
• годину перед сном.

Саме в ці моменти мозок найбільш схильний до перевантаження.

4. Слідкуйте за своїми відчуттями, а не лише за часом

Іноді проблема полягає не в тому, як довго ви користуєтеся технологіями.

Ключове питання звучить так:

• Ви почуваєтеся краще чи гірше після споживання контенту?

Відповідь на це питання часто виявляє справжню проблему.

Чи може «думскролінг» стати ще гіршим?

Відповідь, ймовірно, так.

Персоналізація контенту стає дедалі точнішою. Сучасні системи вже чудово вміють вгадувати:

• що вас розсмішить,
• що вас розлютить,
• чого ви боїтеся,
• що утримає вас в мережі.

Майбутні алгоритми не обов’язково будуть агресивнішими. Швидше за все, вони стануть ще точнішими. І саме в цьому полягає найбільший виклик. Чим краще технології розуміють наші емоції, тим важливіше буде вміти свідомо керувати своєю увагою.

Цікавий парадокс: ми залежимо не від контенту, а від очікувань

Багато людей думають, що їх приваблюють самі відео чи дописи. Насправді ж часто діє щось інше. Кожен наступний свайп обіцяє можливість, що з’явиться щось справді захоплююче.

Цей принцип схожий на те, як працюють ігрові автомати. Вони не винагороджують вас за кожне обертання. Вони винагороджують вас тим, що дають надію, що наступного разу винагорода вже може бути. І саме тому так важко зупинитися.

Поширені запитання

Що таке думскролінг?

Думскролінг – це коли ви постійно й безперервно гортаєте новини або контент, який викликає у вас стрес, тривогу чи інші негативні почуття.

Що означає Doomscrolling 2.0?

Це сучасна версія doomscrolling, яку рухають алгоритми соціальних мереж. Ці алгоритми поєднують негативний, емоційний та надзвичайно привабливий контент, щоб утримати вас на екрані.

Який вплив має «doomscrolling» на нашу психіку?

Він може посилювати тривогу, спричиняти розумову втому, інформаційне перевантаження та знижувати нашу здатність зосередитися.

Чому соціальні мережі так затягують?

Алгоритми оптимізують контент так, щоб якомога довше утримувати вашу увагу, використовуючи емоції, сюрпризи та несподівані винагороди.

Як зрозуміти, що я вже переборщую зі скролінгом?

Зазвичай це можна зрозуміти з того, що ви втрачаєте відчуття часу, автоматично тягнетеся до телефону, гірше зосереджуєтеся та відчуваєте психічне виснаження після користування соціальними мережами.

Чи можу я якось обмежити доомскролінг?

Безумовно. Допоможе вимкнути сповіщення, встановити часові обмеження, обмежити користування телефоном вранці та ввечері та ставитися до контенту більш усвідомлено.

Чи впливає думскролінг на мою продуктивність?

Так, безперечно. Тривале перескакування між сотнями стимулів може знизити вашу здатність глибоко зосередитися та ефективно працювати.

Фото: Zoner AI

Фахові джерела та інформація:

• Satici, S. A. et al. (2023). Doomscrolling Scale: its Association with Personality Traits, Psychological Distress, Social Media Use, and Wellbeing. Applied Research in Quality of Life.
• Harvard Health Publishing. Scroll Smarter to Protect Your Mental Health.
• Sharpe, A. T. R. et al. (2026). The Influence of Doomscrolling on Mental Health: A Scoping Review.